настачити
Смотреть что такое "настачити" в других словарях:
настачити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
настачений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настачити … Український тлумачний словник
настачитися — чуся, чишся, док., розм. Те саме, що настачити … Український тлумачний словник
настягатися — а/юся, а/єшся, док., фам. 1) безос. Зійтися, зібратися в одне місце (в якій небудь кількості). 2) Нагромадити, настачити чогось, забезпечити себе чим небудь із деякими труднощами … Український тлумачний словник
прожерливий — а, е, розм. Який забагато їсть, якого важко нагодувати; ненажерливий. || На якого не можна настачити їжі. Прожерливий рот … Український тлумачний словник
набратися — I = набиратися 1) (чого дістати, одержати значною мірою щось небажане, неприємне), нахапатися Пор. нажити 2) 2) (випадково, поверхово засвоїти багато чого н. знань, думок тощо), нахапати(ся) II ▶ див. збиратися I, 1), з явитися I, 2) … Словник синонімів української мови
настягатися — 1 дієслово доконаного виду зібратися, зійтися в якесь місце безос., фам. настягатися 2 дієслово доконаного виду нагромадити, настачити чогось фам … Орфографічний словник української мови